Послання, звернення

АРХИПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

 

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з нагоди Великого посту

 

ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО ВІРНИХ УГКЦ ТА ВСІХ ЛЮДЕЙ ДОБРОЇ ВОЛІ З НАГОДИ СТОДВАДЦЯТИП'ЯТИРІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАТРІАРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

Господи, навчи мене

творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій (Пс. 143, 10).

 

Послання Папи Франциска з нагоди XXV Дня хворого

 

Пастирське Різдвяне послання до священиків, монахів, монахинь і всіх вірних Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ. Різдво 2016 – 2017   (ВІДЕО)

    «Милосердя Двері» Богородиця різдвує,

    Воплотився Бог в Ній на землі.

    Вона для Бога стала небом,

    Тепер вітають Її всі. 

    Христос Рождається! Славіти Його!

 

 

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви стосовно небезпеки гендерної ідеології.

 

Спільне звернення греко-католицьких і римсько-католицьких епископів в Україні з приводу Дня пам'яті жертв голодоморів

 

ПОСТАНОВИ Сімдесят третьої сесії Синоду Епископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

 

Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


 

Звернення Синоду Єпископів УГКЦ до захисників Батьківщини!

Дорогі наші захисники! Сьогодні ви, долаючи тугу розлуки з найріднішими, труднощі військового побуту, постійну загрозу власному життю, гнітючі спомини непоправних втрат, незламно, із синівською любов’ю до рідної землі стоїте на захисті свободи і життя своїх дітей, дружин і кожного громадянина України.

 



Партнери
  • Інтернет-портал "Сокаль і Сокальщина"
  • Інтернет провайдер "Bestlink"

    • Історія храму

        Катедральний храм   свв. Апп. Петра і Павла м. Сокаль

      • свв. Апп. Петро і Павло
      • у кінці ХІХ- поч. ХХ ст. було заплановано побудувати церкву, яка б вміщувала велику кількість парафіян. Новим храмом для міста мав стати храм Верховних Апостолів Петра і Павла. Побудувати собор запропонував сотрудник о. Олександр Зубрицький (1878-1887). Ідею побудови нової церкви підхопили міщани і парох о. Миколай Роздільський (1879-1896). З приходом до Сокаля пароха о. Ореста Чеховича (1898-1902) придбано землю на вулиці Львівській (тепер вул. митр. А. Шептицького) у Василя Боярського, Терези Хмельовської і Пелагії Уласевич за 15 тис. крон. План церкви розробив львівський архітектор В. Нагірний. За проектом храм мав бути одно купольним, який планували посвятити у празник Зіслання Святого Духа. Але раптово помер о. Орест Чехович, тому його справу продовжували сотрудник о. Микола Кишакевич разом із о. Василієм Левицьким до 1905 року.

        Весною 1904 року старанням о. Василя Левицького вирішено змінити проект на більш велику церкву. Проект теперішнього храму Свв. Апп. Петра і Павла, архітектор В. Нагірний віднайшов у Марселі (Франція) і переробив за візантійським обрядом.

        1 червня 1904 року офіційно приступили до копання фундаментів, яку тривало аж 14 днів. Оскільки площа навколо церкви виявилася замалою, було вирішено придбати ще землі у Степана Хмари за 7200 крон.
        2 липня 1904 року в день Свв. Апп. Петра і Павла відбулося посвячення наріжного каменя, яке здійснив о. митрат Василь Левицький, а проповідь виголосив о. Степан Сапрун, парох із с. Стенятин.

        У кінці 1905 року було зведено мури церкви. Будівельні матеріали безкоштовно звозили селяни з Ількович, Скоморох, Горбкова, Завишня, Поториці, Конотіп і Теляжа. Залізну баню і всі три хреста Іван Комарчевський, частину дерев’яної бані – Антін Шалєр, міддю покрив куполи Йосиф Полєр,двері і вікна виготовив Ілля Багрій. Усі майстри – міщани Сокаля. Коли дійшло до позолочених хрестів, чимало міщанок віддали на це золоті дукати зі своїх намист. 26 червня 1906 року відбулося посвячення головного хреста на великому куполі, 3 листопада 1907 року посвячено два інших хрести на двох менших куполах.

        Довжина церкви Свв. Апп. Петра і Павла становить 52 метри, ширина – 26 метрів, а висота – 46 метрів. Особистим розпорядженням з 1909 року, Франц- Йосиф І дозволив назвати храм іменням Свв. Апп. Петра і Павла.
        З весни 1909 року розпочалися внутрішні роботи у церкві. Краківська фірма «Каден» встановила каміну підлогу. Головний престіл виготовив Яким муха, кивот – різьбяр Рінке, два бічні престоли – Євген Сьмішко, хори – Ілля Багрій і Олександр Левицький. Образи на бічних престолах Матері Божої з дитятком Ісусом на руках і Розп’яття Спасителя малював художник П. Скруток з Перемишля.

        Вхід до церкви прикрасили чотири мармурові колони з фігурами Свв. Апп. Петра і Павла, а зверху встановили фігуру Христа – Спасителя. Ці роботи виконав скульптор Григорій Кузневич.
        Того ж року впорядковано площу перед церквою і звели мармурові сходи. У цей час добудували притвор з трьома дверима, а всередині встановили ще два бічні престоли: Найсолодшому Серцю Спасителя і Св. Миколаю. Два образи (Святого Миколая і Найсолодшого Серця Спасителя) виконав художник зі Львова П. Зінькевич.

        Весь Кошторис побудову церкви Свв. Апп. Петра і Павла на 1909 рік становить 240 тисяч крон. Повітова рада виділила 3 тисячі крон, громадської організації 600 крон. Австрійський цісар Франц-Йосиф офірував на спорудження храму 4 тисячі крон. Значну суму – 39 тисяч крон внесли парафіяни. Ще більшу – 55305 крон – Рада християнська м. Сокаля. У місті не було жодної родини, яка б не зробила пожертви на будівництво церкви. Та цих грошей теж не вистарчило, тому 30 тисяч крон довелось позичити в банку.

        З нагоди побудови церкви вмонтовано мармуровану плиту, на якій золотими буквами зроблено напис з іменами всіх, хто спричинився до будівництва храму.
        При будівництві церкви Свв. Апп. Петра і Павла помічниками о. Василя Левицького були члени церковного комітету: Теодор Караван, Михайло Ганіткевич, Яким Лихограй, Антін Книш, Петро Гуз,Микола Караван, Іван Радванецький, Іван Онишко, Іван і Петро Хомицькі, Іван Кліщ, Олександр Базилевич.

        Перед освяченням, 29 травня 1909 року відбулося торжествене перенесення образу Св. Апп. Петра від оо. Василіян у Кристинополі до новозбудованої церкви в Сокалі. Образу Св. Ап. Петра подарував Святіший Отець Пій Х і 13 липня 1909р. видав грамоту для церкви з письмовим підтвердженням Апостольського благословення уділення цьому престолові повного відпусту за душі терплячі у чистилищі на вічні часи. На даний час вона втрачена. Коли цей образ внесли до церкви, старенький священик Тома Шумило відслужив акафіст до Верховних Апостолів Петра і Павла. Після обіду, о 17 годині вперше величаво вдарили дзвони, вітаючи Первосвященного Константина Чеховича, о. митрата Мирона Подолинського і о. Олександра Зубрицького. Увечері, о 19 годині парох із с. Скоморохи о. Михаїл Миколаєвич відслужив першу Вечірню. З нагоди посвячення церкви крім духовенства з деканату приїхали майже всі священики, які перед тим були у Сокалі парохами чи сотрудниками.

        Урочисте посвячення церкви розпочалося 30 травня 1909 року о 7.30 ранку. Зі всіх вулиць міста і навколишніх сіл до новозбудованої церкви спішили процесії. Парохіяни і гості міста заповнили весь новозбудований храм. Після посвячення престолу і церкви Преосвященішим Константином розпочалася Архієрейська Літургія, яку разом із владикою Константином спів служили о. митрат Василь Левицький і о. митрат Мирон Подолинський. Після Євангелії проповідь виголосив ігумен оо. Василіян у Кристинополі о. Онуфрій (Теодор) Бурдяк, ЧСВВ. Після Заамвонної молитви проповідь виголосив єпископ Константин Чехович. Владика зробив наголос на обряді посвячення церкви, закликав вірних до любові, до Бога, до Церкви, до народу. Безпосередньо після Архиєрейської Літургії відправили Вечірню із Суплікацією, а на завершення Його Преосвященство Константин уділив усім вірним Апостольське благословення.
        Святкове богослужіння і посвячення святого храму співав Сокальський церковний хор під керівництвом диригента хору Якому Кнейчука.
        Єпископ Константин Чехович одразу після єрейських свячень призначив сотрудником ново висвяченого о. Івана Кашубинського до помочі о. Василія Левицького замість о. Йосифа Мариновича.
        Крім побудови величавої церкви Свв. Апп. Петра і Павла парох о. Василь Левицький заложив при храмі 1907 року «Братство Чесного Покрова Пресвятої Богородиці».
        З 1912 року священнослужили о. Антон Твердохліб, о. Омелян Гнатковський, о. Іван Волосянський, о. Григорій Кулинич.

        Проект внутрішнього інтер`єру церкви виготовив Петро Холодний. У 1929 році приступили до розмалювання церкви Ю. Магалевський, М. Осінчук і П. Ковжун, іконостас і тетрапод вирізьбив А. Коверко, а профінансували Іван і Марія Білянські, заплативши 6100 золотих. З 10 березня по 4 вересня 1935 року художник Б. Іванюх намалював ікони для іконостасу. 
        У 1931 році єпископ Йосафат Коциловський призначив о. Степана Ничая парохом церкви Свв. Апп. Петра і Павла , а 1935р. – деканом Сокальським.
        Вранці, 1 листопада 1932 року місто прокинулося під синьо – жовтим прапором з написом « Хай живе ОУН!» Прапор розвівався на найвищій бані церкви Свв. Апп. Петра і Петра, викликаючи небачену тривогу в польської міліції , яка майже весь день шукала верхолаза, який би міг зняти стяг. Вона обіцяла велику винагороду тому, хто би зняв цей прапор. Згодом один єврей зняв стяг із церкви.

        12 липня 1936 року біля церкви Свв. Апп. Петра і Петра зібралося 30 тисяч народу, які зацікавлено споглядали на синьо – жовтий і папський прапори, очікуючи на приїзд Преосвященнішого Йосафата Коциловського. Єпископа Йосафата супроводжувало 30 священиків. Крім привітань пароха о. Степана Ничая єпископа вітало єврейське і римо- католицьке духівництво. Ця урочистість відбулася з нагоди закінчення художнього розпису церкви Свв. Апп. Петра і Павла. У кінці жовтня 1939 року радянські окупанти конфіскували церковне майно (231 морг поля, яким володіла парохія церкви Свв. Апп. Петра і Павла , які ще до тепер не повернулися у власність церкви).
        6 липня 1941 року біля храму стояла прикрашена національними прапорами святкова трибуна, зібралися мешканці міста на святкове Віче на честь проголошення Акта Відновлення Державності України.
        Парохом храму став о. Михайло Воробій, а деканом Сокальського деканату призначено о. Теодора Лопушанського.

        Після Львівського псевдо собору 1946 року, на всіх богослужіннях, які відбулися у церкві Свв. Апп. Петра і Павла, священики перестали поминати Вселенського Архієрея Папу Римського Пія ХІІ, а почали поминати Патріарха Московського і всієї Русі Алексія.
        З 1939 по 1950 роки Сокальщина зазнала величезних людських втрат. Чимало священиків влада по арештувала і відправила на заслання. Був заарештований і вивезений в Кемеровську область разом із родиною парох церкви Свв. Апп. Петра і Павла о. Михайло Воробій. Будинок на вулиці Шляхетській (тепер вул.. Хмельницького), де впродовж декількох десятиліть проживали парохи церкви Свв. Апп. Петра і Павла із родинами, після арешту о. Михайла Воробія і його сім`ї атеїстична влада відібрала у церкви. Деякі священики в дорозі на заслання на Сибір померли. Серед них – парох і декан Сокаля о. Степан Ничай. Ті,кого оминули репресії, намагалися на місцях, в умовах підпілля підтримувати підтримувати осередки духовного життя. Приватні помешкання ставали підпільними храмами, християнські родини – малими громадами . Для сокальчан і мешканців навколишніх сіл, які проживали в забороненій зоні №1 (прикордонна зона), радянська влада залишила одну церкву Свв. Апп. Петра і Павла. Так на довгі роки почалося нелегке життя парафії в складі РПЦ.

        У березні 1990 року парохіяни церкви свв.. Апп. Петра і Павла не впустили на сходи церкви Преосвященного Василія (Васильцева) , єпископа Кіровоградського і Миколаївського. Цим жестом парохіяни показали, що не хочуть бути поєднані з московським православієм, а хочуть бути католиками східного обряду. Цього ж року церква свв.. Апп. Петра і Павла повернулася до віри батьків. Уперше після багатьох років перебування церкви свв.. Апп. Петра і Павла під владою РПЦ, Святу Літургію з поминанням Вселенського Архієрея Івана – Павла ІІ служив ієромонах Мар’ян Чернега, ЧСВВ.
        У 1990 р. Митрополит Володимир Стернюк, призначив адміністратором церкви і деканом Сокальського району о. Володимирв Вітта а також прийняв колишнього сотрудника РПЦ о. Василія Лепеха. 
        7 червня 1992 р., вперше після виходу УГКЦ із підпілля Преосвященніший Юліян (Вороновський), єпископ – помічник Львівської архієпархії, висвятив на священиків: Михайла Вітта, Богдана Гоя, Івана Макара, Степана Марцинковського, Михайла Ментуха і Василя Партику.

        У 1993 р. адміністратором храму призначено о. Ярослава Кащука, а у 1994 р. о. Михайла Ментуха сотрудником. Церква заявляла про себе великою кількістю людей.
        З благословення правлячого Архієрея Зборівського Михаїла в церкві перебував чудотворний образ Зарваницької Матері Божої. 
        У серпні 1994 р. у Сокалі при церкві свв.. Апп. Петра і Павла відбувся ІІ з’їзд молоді Сокальщини, відновлено « Апостольство молитви».
        23 квітня 1995 року на Архієрейській Літургії Преосвященніший Михаїл нагородив високою церковною нагородою – митрою адміністратора о. Ярослава Кащука.
        10 березня 1996 року в церкві Cвв. Апп. Петра і Павла після Святої Літургії була відслужена панахида в пам'ять 50 річниці Львівського псевдо собору, трагічної дати в історії Української Греко – Католицької Церкви.
        У 1996 році при храмі відбулися ювілейні святкування 400 – річчя Берестейського та 350 – ліття Ужгородського з`єднання.
        З 1999 року при церкві Свв. Апп. Петра і Павла розпочав діяльність Благодійний Фонд « Карітас – Сокаль».

        У 2000 р., владики УГКЦ вирішили утворити нову Сокальську єпархію, до якої би входили райони Львівщини: Сокальський, Радехівський, Бродівський, Жовківський, Буський, Кам’янко – Буський, а Катедральним храмом нової єпархії мав стати храм Свв. Апп. Петра і Павла у Сокалі.
        Рішення Синоду Єпископів УГКЦ про створення нової Сокальської єпархії благословив у Римі Святіший Отець Іван – Павло ІІ. Єпископом Сокальським іменовано єпископа Михаїла (Колтуна).Катедральним храмом Сокальської єпархії стала величава святиня Свв. Апп. Петра і Павла в Сокалі.

        17 жовтня 2000 року о 10.30 год. дзвони храму Свв. Апп. Петра і Павла сповістили про нову подію в історії церкви і міста. Церква Свв. Апп. Петра і Павла стала осідком для майбутніх сокальських єпископів.На цю урочистість до Сокаля з’їхались Архиєреї УГКЦ: Єпископ Любомир (Гузар)- Львівської архиєпархії з делегованими правами Глави УГКЦ, єпископ Юліян (Вороновський) – Самбірсько – Дрогобицький , єпископ Юліян (Гбур) – Стрийський, єпископ Іриней (Білик) – Бучацький, єпископ Михаїл (Колтун) – якого ввели на Сокальську катедру, єпископ Микола Етерович – папський нунцій в Україні.
        У 2005 році, проголошеному « Роком Пресвятої Євхаристії» при Катедральному Храмі Свв. Апп. Петра і Павла, проходив « Євхаристійний Конгрес».
        25 грудня 2005 року в Катедральному храмі відбулася зустріч Вифлеємського вогню.

        12 березня 2006 р. духовенство Катедрального Храму свв.. апп. Петра і Павла і мешканці Сокаля вшанували 60 річницю Львівського псевдо собору 1946 року, який на довгі роки піддав Церкву гонінням і переслідуванням.
        19 вересня 2008 року в Катедральному Соборі свв.. апп. Петра і Павла м. Сокаль вірні Сокальсько – Жовківської Єпархії УКГЦ святкували 15 – ту річницю єпископської хіротонії Владики Михаїла Колтуна. 
        Урочистості розпочалися святковою Архиєрейською Літургією, яку очолив Михаїл Колтун, Єпископ Сокальсько – Жовківський, якому спів служили Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, Владика Богдан (Дзюрах), Єпископ – помічник Київської архиєпархії, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, Владика Миколай (Сімкайло), Єпарх Коломийсько – Чернівецькй, Володимир (Війтишин), Єпарх Івано – Франківський, Владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько – Харківський, Василій (Семенюк), Єпископ Тернопільсько – Зборівський, Ярослав (Приріз),Єпископ – Помічник Самбірсько – Дрогобицької Єпархії та о. Дмитро (Григорак), Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії, а також понад сто п’ятдесят священиків єпархії. Літургію супроводжував парафіяльний хор, регент п. Володимир Антонюк і Народна хорова капела « Джерела Розточчя» Львівського національного аграрного університету під орудою п. Тетяни Мандюк.

        У 2009 році парафіяни святкували столітній ювілей катедрального собору свв.. апп. Петра і Павла.
        5 березня 2010 року до храму була привезена копія Туринської Плащаниці.


    Оголошення

    Розпорядок зустрічей у парафіяльному будинку за адресою: А. Шептицького 80.( навпроти катедрального собору св. апп. Петра і Павла, ІІ – поверх, вхід від автошколи.)

     

    Запрошуємо Вас відвідати церковну крамницю храму
    Запрошуємо Вас відвідати церковну крамницю храму

    Шановні парафіяни!

    Запрошуємо Вас відвідати церковну крамницю храму св. апп. Петра і Павла. Її нещодавно відкрили у парафіяльному будинку.

     

    Пошук
      

    Фото з галереї
         
       
         

         
       
         

         
       
         



    Copyright MyCorp © 2013
    © Авторське право на матеріали сайту захищається законом. Вони можуть бути використані повністю або частково за умови посилання.
    У разі використання їх в інтернеті - обовязкове посилання на www.katedra-sokal.org.ua